1 день, пт, 4 травня, - дорога з Болоньї до Ля Спеції
- В Болонью ми прилетіли пізно ввечері третього числа, і пішли до стенду Ламборджині чекати на пік-ап з нашого air bnb епартменту;
- Чувак за 5 хв їзди розказав нам, що в Болоньї жара, але час від часу падає дощ;
- В епартменті ми трошки офігіли від того, що кімнат для оренди лише одна, яку ми і винаймаємо; в решті квартири живе власник;
- Ми помилися в чудесному душі і лягли спати;
- Зранку були ще раз шоковані з того, що подруга чувака дуже-дуже чорна, але вона мило нам зробила каву і сніданок;
- Вони привітали мене з дн (напередодні чувак дивився наші документи), ми сказали, що у них дуже затишна і чиста квартира, і він запропонував відвезти нас в аеропорт, де нас мав зустріти Autoclick;
- я всю поїздку думала як вони заробляють на здачі своєї одної кімнати, тому що були і сніданок, і трансфер, і одноразові мило і гель для душу. Плюс прання постелі/рушників; через кілька днів дойшла до висновку, що вони напевно працюють в якомусь готелі, де він водій, а вона прибиральниця :)
- з Autoclick-ом все було якось довго, але нарешті ми виїхали від них на новенькій фабії і поїхали в сторону свого Ля Спеції;
- дорогою зупинились поїсти в якійсь класній тратторії, де не розібрались з меню і замовили одне меню на двох;
- почались серпантини, ми вирішили зупинитись в якомусь селі з замком (Verrucola), погуляли по ньому трошки до початку дощу і поїхали далі; в селі всього кілька хатинок, всі вони кам'яні і замок; якийсь мужчина запаркувався, побачив нас і сказав, що живе в замку і може нам показати його і зробити короткий тур, але ми поїхали далі;
- поселившись в Ля Спеції ми поїхали вечеряти, довго й нудно шукали де запаркуватись, пішли в піццерію, яка була одною з небагатьох відкритих у вечірній час закладів, поїли дивну піццу з маскарпоне і дуже смачний десерт з морозивом, бізе і вершками і поїхали додому спати;
2 день, сб, 5 - трек по снігу
- сніданок ми мало не проспали, швидко поснідали і поїхали в трек;
- погода була не жаркою і хмарною, ми купили воду і кавунові жуйки зі смаком дитинства в якомусь магазино-кафе в селі, де починався трек, і де були одні мужики, які дуже дивувались як ми з України попали до них у село;
- на треку чомусь не було людей, що нас почало насторожувати, і раптово почав з'являтись сніг; на підході до будинку рефюджі сніг раптом був усюди, ми вийшли до будинку, подивились, що він закритий, зробили короткий привал, позаглядали на вершину гори, на яку втратили надію попасти, і пішли спускатись;
- господарі будинку дуже здивувалися, що ми знайшли десь сніг, ми почілали хто на веранді хто в кімнаті і пішли спати.
3 день, нд, 6 - Лерічі, Телляро
- Приїхали цього разу ми не дуже підготовлені до того що і де можна подивитися і куди поїхати, але власники будинку щодня давали нам просто море ідей і порад;
- на сьогодні вони нам порадили поїхати в невеликі містечка на узбережжі, 15 хв від Ля Спеції;
- ми поїхали в Лерічі, не знайшли де там запаркуватись і з нього поїхали в Ла Серра, де довго розбиралися з тим, як платити за паркінг і звідти спустились вниз до Лерічі;
- в Лерічі гуляли по узбережжі, знайшли тости авокадо і смачне морозиво, пішли пішки в Сан Теренцо, там сіли обідати в страшно шумному кафе, де були три різних святкування: перше причастя дівчинки, день народження якоїсь дорослої дівчини і ще щось.
- вернулись до машини і поїхали додому
4 день, пн, 7 - Портовенере, о. Пальмарія
- Кози
- Учні
- Залізли в воду
- Філософські розмови
5 день, вт, 8 - Чінке Терре
Всюди французи і азіати
6 день, ср, 9 - шопінг + пивоварні + песцерія в порту
- Зранку ми вже і не напрягались встати по-раніше, поснідали і поїхали в Roadhouse restaurant за Даніною карткою; картка виявилась на місці, але не було когось там, хто нам міг її віддати.
- ми поїхали шукати пивоварню, пиво з якої купили в Чінке Терре; знов довго шукали паркінг, і розстроїлись, побачивши, що вона закрита. Крім нас були ще якісь люди, можливо американці, які попробувати це пиво в пабі у Чінке Терре і хотіли купити ще; ми зайшли в майстерню якогось там механіка, сказали: "Скузо, переговори л бірр'єріра?" і він нас повів до сусідніх дверей якогось житлового будинку, де вийшов чувак, який і відкрив нам пивоварню. Ми купили бракуючі етикетки і поїхали до другої;
- друга виявилась закритою, тому я поїхала на шопінг, а Даня ще за пивом;
- на вечір у нас були плани поїсти рибку в порту у Песцерії, де порції риби виявились неочікувано величезними і ми дуже довго з ними справлялися;
7 день, чт, 10 - Болонья
- довга дорога по трасі; слухали книжку
- здали машину
- здали сумки в камеру схову у здріманої чувіхи і вони чуть не поїхали з багажем пілотів і стюардеси Alitalia
- поїхали на аеробусі в місто на вокзал, де нас зустріли веселі циганки, які пропонували купити квиток
- шукали де пообідати довго, бо все в Італії закрито в обідній час; знайшли якийсь класний паб, де поїли і законектились до інтернету, щоб пошукати адреси Gayle i Liz для відкриток
- пішли в центр у пошуках пошти і магазинів крафтового пива; пошта в центрі не працювала з технічних причин, тому ми пішли на іншу робочу в іншому кінці центру міста; пані на пошті нам сказала, що марки gps до дупи
- пішли в броварню за пивом і вай-фаєм для пошуків gps mail box в Болоньї;
- пішли на вокзал через центр, зайшовши до дуже милого дідуся за джелатом;
- недалеко від вокзалу хотіли йти через парк, але на вході були одні чорні і їх "сіста фром еназе мазе" і ми ачьканули і пішли в обхід навколо парку; на виході з парку на сходах побачили групу чорних і білих молодих людей, зі шнурками в руках, якими вони керували як ляльками в ляльковому театрі і вони саме цим і займались, але в ролі ляльок були інші чорні молоді люди; пара поляків, які разом з нами пішли по сходах спеціально, щоб подивитись, що там таке, офігіли так само як і ми і теж довго сміялись і не могли повірити побаченому
- поїхали аеробусом в аеропорт, забрали багаж, перепакували один зайвий кілограм, зустріли Свєту на паспортному контролі, посиділи в залі повному маскалів, які летіли Аерофлотом в Москву і українських заробітчан, які летіли до Львова, і полетіли додому.
